Спи, мій світе втомлений,
Скоро знову ранок,
У дощі загорнений,
Принесе на ґанок
Жменю пилу срібного
Від зірок яскравих.
Та повітря вільного.
Та ідей цікавих.
Та мелодій лагідних,
Щоб співати тихо
Під бузком у затінку -
Відганяти лихо.
Спи, мій світе втомлений,
Я заколисаю.
Серед трав нескошених
Тебе заховаю.
А коли прокинешся,
Напою нектаром
Посміхнешся, вмиєшся
Сонячним відваром
І засяєш сповнений
Щастям, що жевріє.
Спи, мій світе втомлений,
Поруч я помрію...
19.07.25
Колискова
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125071903788
Свидетельство о публикации №125071903788
Рецензии