Ми будували стіни, не мости
Цегляні вежі, вітражі із смутку.
І замість того, щоб вінки плести,
Плекали у душі образи грудку.
Вона росла, отруюючи світ,
Бажала помсти,
А за що?
Забула.
І грудка перетворювалась в лід,
Раділа, що у все це нас втягнула-
Здобуток - дві скалічені душі...
Чи варто?
Краще дихати коханням
І будувать не стіни, а мости -
Це просто, головне - було б бажання...
19.07.25
Ми будувпли стiни, не мости...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125071903556
Свидетельство о публикации №125071903556
Рецензии