Потрошку...

Потрошку, по кроку, малому ковточку,
Але намагаюсь відчути життя...
Тремтять на сумаху ажурні листочки,
Ось краплі дощу -
Хоч якесь відчуття...

Неначе притрушена попелом днина -
Все сіре:
І хмари, і сонце,  і сум.
Я наче не зовсім без тебе людина,
А сірий потік чи то сліз, чи то дум...

Сховалась від всіх, щоби не дратувати
Безсиллям і слабкістю...
Болем в очах...
Потроху його я навчусь відпускати.
А поки ховаю в печальних віршах.

18.07.25


Рецензии