Тепер ти не друг мені, —
Такий взагалі не потрібний.
Розмову раптово спинив;
Той вчинок занадто огидний.
Тобі, як собі, довіряла,
Писала щоночі і вдень.
Виходить, що знов помилялась, —
Образа, — як куля в мішень.
І крається серденько бідне;
Сховаю його в гаманець.
Судилося, значить, так видно,
І болю чи буде кінець?
Звичайно, забудеться з часом,
І усмішка знову засяє.
Ми більше з тобою не разом, —
Надалі цього не бажаю.
Тепер ти не друг
© Copyright: Соня Арутюнова, 2025
Свидетельство о публикации №125071806422
Свидетельство о публикации №125071806422
Рецензии