Вiзьми мене

Візьми мене з крихкого ранку -
Зеленооку, ніжну бранку,
Сховай у сховах смутних днів,
Щоб Ти в мені уже не скнів.

В хмільних загатах із дощу,
Аби вогненний напад вщух.
В хмарках, де залежі із злив,
Аби цілунок мій зомлів.

І я забуду, як пливли
Тоді коханий в ніч, коли
Перепліталися руками,
Коли дотла в чуттях згорали.

Коли , загублені та тихі,
Ми зазнавали всі утіхи...
І тільки ворони мені
Цідили каркання сумні.


Рецензии
Грусть в твоих стихах - признак осени...

Нина Уральская   18.10.2025 12:43     Заявить о нарушении
Так, люба Нінусе, настрій осінній! З Любов'ю Маргарита

Маргарита Метелецкая   20.10.2025 10:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.