Вертольотик
Летить низенько вертольотик,
Бо болить його животик,
Страх, як хочеться поїсти!
Як на зло, нема де сісти!
Хатки, садки, поля пшенички,
Горби, ярочки та копички!..
Допоки в небі він кружляв,
На город спросоння впав!
Упав він ніжками на грядки,
Вітрячком задів посадки,
Та за мить, почувши СОС,
Примчав великий бензовоз.
Поїв, напився вертольотик,
Почесав собі животик,
Поправив зверху вітрячка
І сказав; Мені пора!
Мене чекають в дитсадку,
Бо я їм іграшки везу,
От тільки вчора не доспав,
Не поїв і з неба впав.
Така от сталася пригода
З вертольотиком учора.
Відтепер з аеродрому
Не злітатиме голодним!
Вертолетик
© Copyright: Руслан Еленюк, 2025
Свидетельство о публикации №125071801572
Свидетельство о публикации №125071801572
Рецензии