про чорногузку
ланка до ланки - і ланцюжок,
слово до слова, губи до вух -
тиха розмова мух дженджерух -
та - за погоду - сонце і дощ,
та - за незгоду жити для прощ.
Малу помалу, чи навпаки,
скло по металу - так не з руки.
Лине щебека, голуб кує,
щастя далеко є де-не-де,
тінь від мотузки з ним заодно.
Для чорногузки спадок гніздо.
Свидетельство о публикации №125071702805