…І НАОСТАНОК
Життя, на жаль, проблемний список.
Життя завжди - слабкий струмок.
Хтось був до відповідей близько,
а потім іспиту не склав у строк.
Рядків лиш пара і вся доля
між двох безглуздих дат.
Між ними жирний прочерк,
- він схожий на мозилистий канат.
Судьба - майнути й згинуть,
в безодні розчинившись тих років.
Знову тіло буде глина, -
нема безсмертя на Землі.
Але усе це не причини
стогнати й ображатись щоб.
Ми це життя завжди покинем.
Нікому не уникнути. І що?
Є забуття і розставання,
відходи в інший світ…Чому?
У кожну мить ти без зітхання
самим собою ти повинен буть!
Й вдихаючи на повні груди,
тим насолоджуйся, що є!
Хай буде, те, що буде,
та поки ми все ж тут іще!
P. S.
Але й мене колись життя прикінчить,
у весь держак ввігнавши лезо, і гірка туга
моя завиє, ніби вовча сука, й звісно
сплакне, немов дитя, стара моя душа...
- з книги "P.S."
Наостанок
© Copyright: Петр Скорук, 2025
Свидетельство о публикации №125071701566
Свидетельство о публикации №125071701566
Рецензии