Вже промайнула половина літа
жара і спека,де-не-де дощі,
його теплом уся земля зігріта,
хоч скоро прийде осінь у плащі.
Я чую жнив уже невпинні дзвони
і бачу змахи крил перепелів,
а на полях пшениця колос ронить,
що потопають в величі ланів.
Задухи невиносна літня спека,
води з криниці випив би відро
побачив біля льоху я лелеку
який крильми махає за вікном.
Щодня на клумбах квіти поливаю,
бо від спекоти плавиться асфальт
посеред дня завждИ відпочиваю,
бо духотА ,вже майже пятдесят.
Пече нещадно невгамовне сонце,
що дістає до самої душі,
фіранку занавісю на віконці
іду писати знов свої вірші.
липень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Невиносна спека
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125071604155
Свидетельство о публикации №125071604155
Рецензии