Читатимемо кожного листа -
вона йому казала. Ми обидва
писати вмієм. Ніч була густа
як чорна кров, а місяць наче бритва,
занурена у бесіду зірок
і двох коханців біля хмарочоса.
Як важко їм зробити перший крок.
Вагалися... І він промовив - що за
навала слів, коли нестача дій?
Ось аркуш, я зроблю троянду білу
для тебе, мила. Нею володій,
вона зів'яне десь під шаром пилу,
тож ти не забувай про неї, ти
сдувай цей пил, коли її дістанеш.
А ніч все набувала густоти,
як тепла кров, було це краще, аніж
безмовна прохолода для обох,
бо місяць був як лезо, гостpий дуже.
Коли помру, листа напише бог,
вкладаючи у білу квітку душу -
сказав отак... Пішов. Зосталось їй
перехрестившись, кинути до рову
все те, що у раю залишив змій -
його листи та квітку паперову.
трояндa бiлa
© Copyright: Винил, 2025
Свидетельство о публикации №125071507191
Свидетельство о публикации №125071507191
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.