Ех, Батьківщино… Яка ж ти насправді мала…
Ніби здається, мільйони мільйонів гектарів
ниви родючої… Але безмовних отари
вічно шукають не ниви, а битого скла
мрій та ілюзій брехливої величі… Їм
знову замало реальності білого світу,
що спочива, простирадлом байдужості вкритий,
смачно вдихаючи війн на околицях дим…
Горе на горі… Біда на жахливій біді…
Люди, що ходять, немовби Ісус по воді
власних обіцянок жити хоч трішки чесніше,
але за гроші… З небес опустилась імла…
Ех, Батьківщино… Яка ж ти насправді мала…
Миру б іще… Й переможної мудрості тиші…
193
© Copyright: Александр Ноцкий, 2025
Свидетельство о публикации №125071405711
Свидетельство о публикации №125071405711
Рецензии