У диброви на узлисси
Стоїть старенька хатина.
В ній живе старенька мати
І молода дівчина.
Осиротіла їх хата
Й вони самі також.
Бо забрали злії люди
У них чоловіка й батька.
Залишились дві вдовиці
У двох віку доживати.
І все просила Бога донька,
Щоб не вмирала мати.
Бо вона бідненька знала
Як буде тяжко жити
Одній однісінькій на світі,
Не буде навіть і з ким поговорити.
Отака обом бідненьким
Їм дісталась доля,
Що приходиться їм жити
Як тим билинкам в полі.
10.07.2025
Свидетельство о публикации №125071303513