Пригубім належно з неба
пекучої краплі зливи
на пам;ять, не від потреби,
хотіння таке мінливе.
Народжене жити хоче
під небом, а кирпа - нижче,
і перше про це шепоче,
а друге на відсіч свище.
На радість хліба постали,
чорнозем такий родючий.
Так гінко минають сплави,
навали такі повзучі.
Для пута нужда зап;ястя,
для випасу пасовище.
Під небом так мало щастя
і чорна пустеля вище.
Бездушному серцю звісно
свобода не принагідна.
Коли від сумління тісно
коритися так огидно.
Яка пустота зловіща.
Веселка така співоча.
Навіщо війна... Навіщо?
Тому, що все жити хоче.
тому що все жити хоче
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125071302068
Свидетельство о публикации №125071302068
Рецензии