Привабив

Гнат жив не погано:
Був радий весні,
був ситий і п’яний,
і ніс – в тютюні.

Він дуже вподобав
жіночі вуста.
Дружина, як здоба,
була не спроста.

Але ж коли п’яна
людина сидить,
то думка в ній т’мяна
з’являється вмить:

«Дружина – ледащо,
а в друга мого
мені б була краща,
вона – о-го-го!
 
Кіндрату нехай би
дісталась моя.
«Так краще – принаймні», –
скажу йому я».

Ковтнувши горілки,
погодивсь Кіндрат.
Клялись разів кілька,
радів цьому Гнат.

Вони не зустріли
протесту дружин,
дружини хотіли
в житті перемін.

Їм побут, що склався,
чимало набрид,
їм шлях відкривався
в оновлений світ.

Два друга раділи
від згоди дружин,
Одарці ж був милий
лиш Гнат – лиш один.

Вона від Кіндрата
невдовзі пішла
і місце у Гната
своє зайняла.

Вона – в його хату...
Гнат ледве збагнув:
дружини дві мати
він змушений був.

Бо звідси Маланка
не хоче піти,
впада в лихоманку:
«Іди звідси ти!»

І перша, і друга
про повні права,
неначе  попуги,
торочать слова.

Він ніби багаття,
привабив обох
гідністю, статтю,
що дав йому Бог.

Ось чується сварка.
Що значить вона?
То йде дуже шпарко
за Гната війна.