Вечир настав, тихо навкруг
Та щось не прийшов милий мій друг.
І якось надворі вмить потемніло,
Та темінь навіть сонце закрила.
Тільки на небі світяться зорі.
Зорі мов золото сяють, мигають.
Вони ніби хочуть всім щось сказати.
Тільки їх мову не можем ми знати.
Можливо вони і мені щось хочуть сказати.
Та не встигають, бо вийшла з хати мати.
Вийшла , й говорить мені, своїй доні.
Хватить стояти, хватить, доволі.
Не дочекаєшся його , моя ти голубка.
Не суши серденько ,іди до хати швидко.
Ви ж зорі скажіть, що їй робити.
Ту біль, що у серці , чим загасити.
Мабуть самій їй потрібно подбати.
Взяти себе в руки і не сумувати.
Бо сум той тільки душу роз’їдає.
Мати каже правду , вона все це знає.
06.07.2025
Свидетельство о публикации №125071003430