Вітер тихенько віти колише,
Дощик з самого ранку накрапа.
Та тільки душа не знає де дітись
Тому така вона і сумна.
Душе моя, не сумуй і не плач.
Ти подивись яка краса,
Квіти цвітуть, вітерець ніжно віє.
Все навкруги цвіте, зеленіє.
Ти про погане не думай, пройде.
Ніжність і спокій у душу ввійде.
І знову у ній забринить той мотив
Який завжди душу твою грів.
І сум твій розвіється вмить,
І сонечко ніжно усміхнеться.
Навіть місяць лагідно погляне,
Отоді душа твоя ніколи не зів’яне.
02/07/2025
Витер тихенько вити колише
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125071003327
Свидетельство о публикации №125071003327
Рецензии