в гостях у казки

***
сира стіна обшита деревом,
грибок пухом вкрив стелю і відвологлу тканину:
це казковий кролик простягає лапи із задзеркалля,
щоб сп*здіти гранату чи консерву,
взяти пакетик і грілку, заварити чай.
зростає відчуття року як шум невидимого ліфта,
який повільно опускається за твоєю спиною,
і ти знаєш, що він буде вантажний,
але що побачиш усередині - вантаж 200 чи вантаж 300?
нутрощі ліфта
квадро-жовті, хворобливо-віолончельні.

а це бойовий янгол-охоронець, парамедик Аня,
ірокез-лайт і сталевий пірсинг у бровах,
"тойота" шарудить гравієм, наче акула на мілководді. ти
відчуваєш себе пісочною людиною
у велетенському, наче перетиснутий хмарочос, пісочному годиннику.
розбиті бомбою,
розбиті сотні разів.
все навколо - скуйовджена жива не-пустеля, але під тобою
шарудить вирва, наче наждак,
сто тисяч гадюк, перев'язаних червоним скотчем.
вирва засмоктує
матерію, час, пам'ять.
там, у глибині майбутніх років,
тебе вже немає.  і сумна пісня українською
вклинюється між вами наче ніж,
як травинка проміж зубами.
у ногах гойдається, наче звірятко
тихий хлопчик із подряпинами на засмаглих руках,
з горем на виріст у величезних карих очах.

***
сырая стена обшита деревом,
грибок пухом покрыл потолок и отсыревшую ткань:
это сказочный кролик протягивает лапы из зазеркалья,
чтобы  сп*здеть гранату или консерву,
взять пакетик и грелку, заварить чай.
растет ощущение рока как шум невидимого лифта,
который медленно опускается за твоей спиной,
и ты знаешь, что он будет грузовой,
но что увидишь внутри - груз 200 или груз 300?
внутренности лифта
квадро-желтые, болезненно-виолончельные.

а это боевой ангел-хранитель, парамедик Аня,
ирокез-лайт и стальной пирсинг в бровях,
"тойота" шуршит по гравию как акула на мелководье.  ты
ощущаешь себя  песочным человеком
в гигантских, точно пережатый небоскреб, песочных часах.
разбиты бомбой,
разбиты сотни раз.
все вокруг - взъерошенная живая не-пустыня, но под тобой
шуршит воронка как наждак,
сто тысяч гадюк, перевязанных красным скотчем. 
воронка засасывает
материю, время, память.
там, в глубине  будущих лет, 
тебя уже нет.  и печальная песня на украинском
вклинивается между вами  как нож,
как травинка между зубами.
в ногах качается будто зверек
тихий мальчик с царапинами на загорелых руках.
с горем на вырост в огромных карих глазах.


2025