Колись я вірила в казку
І образ твій малювала.
Відтак, потрапила в пастку,
Відчула горя немало.
Із болем довго ходила -
Могла, як звір, лікуватись.
Помалу зменшилась сила
Згубила дар посміхатись.
Тепер я інша, як бачиш -
Ніщо мене не чіпляє.
Ти значив щось. Вже не значиш.
Та пристрасть вже догорає.
Я стала жити мудріше,
Я бути вільною прагну.
Забудь про мене скоріше.
До тебе, чуєш, не тягне.
Не тягне
© Copyright: Дарья Тимошенко, 2025
Свидетельство о публикации №125070806372
Свидетельство о публикации №125070806372
Рецензии