Випадково тебе зустріла,
Зрозумівши одразу і вмить,
Від кохання з'являються крила;
Одне одного, люди, любіть!
Завжди мене ти так розумієш.
Ось що значить це — рідна душа.
І за успіхи мої радієш,
Якщо, навіть, не варті гроша.
Спілкуватись з тобою приємно,
Легко так: про просте, про життя.
І повір, все насправді взаємно;
Ось таке чарівне майбуття.
Дуже рідкісно то все буває,
Бо так важко людину знайти,
Яка небо про тебе благає;
Бережи її, не відпусти.
Я не знаю, на нас що чекає?
Хай там як... але можу сказати:
Я свою вам людину бажаю
Раз знайти і вже не відпускати.
Випадково
© Copyright: Соня Арутюнова, 2025
Свидетельство о публикации №125070806216
Свидетельство о публикации №125070806216
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.