Мла безкрая, не вщуха безодня
Де поділися дні та ніченьки?
Навіжені пустелі безкраї голодні
На землі, кам'янисті там річеньки.
Що то коїться? Лихо лишенько...
Від журби загорілася вишенька.
Сад пала, буревії та пагорби,
Ріжуть вербоньки на гроби.
Та невже всі з чортами побралися?
Кріпаки? Чом мовчите? Зізналися б...
Що, ошукані сатаною, пройдисвітом,
Ненажерливим дідьком антихристом.
Де ж скажіть, поділися душеньки,
Де ті яблунька райські, грушеньки?
Мла безкрая, не вщухає безодня,
Навіжені пустелі безкраї голодні.
Свидетельство о публикации №125070806075