Будущее от волков и вОронов

Всё
На кнопку нажал
и убрал
над
чем плакал.
Время  твоё
и вороньё
снова каркает.

И до
ЧИСТОЙ
звезды,
как юнцу до пи...ы
время
не хватит.

Где она?
Наша звезда?
Тёплая.
Чистая.
Магеллановым
облаком
от нас
скрытая

И пусть каждый,
однажды,
возьмёт тишину
в руки
И поплачет с собой
протухшей слезой
о будущем
7.25


Рецензии