О, як не вистача мудрих сл в!
О, як не вистачає мудрих слів,
Що утішають нас і зігрівають,
Вони цінніше будь-яких скарбів,
Хоч сенс премудрий часто зберігають.
А світ, немов бурхливий океан,
Змішалися у ньому зрада й віра,
Любов-надія, слово-ятаган,
Приваблива омана і зневіра.
Згадаєш раптом мамині слова,
Тривожні напоумлення в дорогу,
Та доля, як завія, замела
Усі путі до рідного порогу.
Тепер шукаєм мудрість у книжках,
У словниках, глибоких афоризмах,
Знаходимо “зерно” у помилках,
Збираємо розсудливість по крихтах…
О, як не вистачає мудрих слів!..
Оригінал:
О, КАК НУЖНЫ НАМ МУДРЫЕ СЛОВА...
О, как нужны нам мудрые слова,
Которые утешат и согреют,
Ведь мудрость никогда не постареет,
Хоть смысл её порой замысловат.
А мир – бездонный, бурный океан,
Смешались в нем предательство и вера,
Любовь-надежда и любовь-химера,
И нежный обаятельный обман…
Внезапно вспомнишь мамочки родной
Тревожные напутствия в дорогу…
Но не вернуть нам юность ту, ей-богу,
Как не сыскать уже судьбы иной.
И вот теперь мы лезем в словари,
Складируем чужие афоризмы.
Набраться бы нам мудрости при жизни.
Жизнь — только миг, — что там ни говори…
О, как нужны нам мудрые слова...
Свидетельство о публикации №125070801681