Небо пряде надії
Вечір вклоняється заходу сонця,
Ніч розсипає у небі зірки,
Ось уже світяться перші віконця,
Чуйно дрімають бентежні вітри.
Миті спливають, чекаючи ночі,
Линуть без слів з таїни в таїну,
Вечір думки навіває пророчі,
В серці запалює мрійну свічу.
Сон мій готує уже сновидіння,
Тихо лежить на подушці і жде,
Та, незважаючи на нетерпіння,
Тільки приляжу, він тут же шугне…
Місяця човен до берега ночі
Вже пристає, видно сяйво бліде,
Знов повертаються марення творчі,
Зоряне небо надії пряде…
Небо пряде надii
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125070801620
Свидетельство о публикации №125070801620
Рецензии