Поранена берізка гірко плаче,
сталеве лезо знищило кору.
Стоїть собі, оголена неначе,
на самому краєчку у яру.
легенький вітерець її колише,
розчісує смарагдову косу,
немов художник пензлем швидко пише
картину про поранену красу.
Березовий с к
© Copyright: Галина Ольховик, 2025
Свидетельство о публикации №125070603116
Свидетельство о публикации №125070603116
Рецензии
Красивый образ - берёзка со смарагдовой косой.
Когда я училась в первом классе, я прочла стихотворение
первые строчки которого запомнила на всю жизнь:
Жив був пан -
богатий пузач.
Ни в один жупан
не влезав, хоть плач.
Татьяна Чернавина 06.07.2025 12:16 • Заявить о нарушении
Когда я училась в первом классе, я прочла стихотворение
первые строчки которого запомнила на всю жизнь:
Жив був пан -
богатий пузач.
Ни в один жупан
не влезав, хоть плач.
Татьяна Чернавина 06.07.2025 12:16 • Заявить о нарушении
Пишу изредка, как видишь. Вдохновения нет. Постоянные тревоги.Мысли о сыновьях. Вожусь с внуком Назаром. Он перешел в 3-й. А про пана - хорошо.
Галина Ольховик 06.07.2025 12:25 Заявить о нарушении
Галина Ольховик 06.07.2025 12:25 Заявить о нарушении
Знаешь, Таня, есть очень красивые стихи, Лина Костенко, например:
Вечірнє сонце
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Галина Ольховик 06.07.2025 12:34 Заявить о нарушении
Вечірнє сонце
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Галина Ольховик 06.07.2025 12:34 Заявить о нарушении
Она же:
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав – нема мелодій.
Галина Ольховик 06.07.2025 12:39 Заявить о нарушении
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав – нема мелодій.
Галина Ольховик 06.07.2025 12:39 Заявить о нарушении