Мат ола-з рка ноч

Вечірній сад котився в прохолоду
Спадало  сонце, день кінчався вмить.
А матіоли ніжної квіткова врода
В повітрі тихо, солодко бринить.

 Матіола, квітка ночі, матіола
Ти приходиш в дивні сни мої пророчі ,
Матіола, зірка ночі, матіола
Я навіки пам’ятаю шепіт ночі
 й твої очі…твої очі…твої очі

Два серця б'ються в унісон одним,
В саду, де квіти місяцю шепочуть.
Вона і він, коханням осяйним,
В обіймах ніжних, мов у сні, воркочуть.

Матіола, квітка ночі, матіола
Ти приходиш в дивні сни мої пророчі ,
Матіола, зірка ночі, матіола
Я навіки пам’ятаю шепіт ночі
й твої очі…твої очі…твої очі


Зірки вечірні в небі засіяли,
Своїм промінням освітлючи  путь.
В саду любові, де с тобою ми кохались,
Лиш матіоли ніжні пелюстки цвітуть.
Матіола, квітка ночі, матіола
Ти приходиш в дивні сни мої пророчі ,
Матіола, зірка ночі, матіола
Я навіки пам’ятаю шепіт ночі
 Твої очі….Твої очі…твої очі..