Дитинства наддалека пристань,
а в юності стобарвний кінозал,
і перший твіст, і вальс врочистий,
останній дзвоник, історичний шал.
Дівча, закохання і перший дотик
під дощиком весневим, ох, давно.
Злиття уперше – жінка воолока,..
Кохання – перший космодром!
Стакан вина і перша бійка,
із кимось, хто міцний, як бик,
і перший вірш, немов, нізвідки,
і прозаїчний побут, що не звик.
Буття, думки, сім’я та інші речі,
(їх безліч, ніби шашок-доміно),
зливаються правдиво и нечесно,
як кінокадри різного минулого кіно.
Зі мною було, буде ясно, або хмарно,
щоби не трапилося, мрій не мрій.
Немов у небі, шлях чумацький!
Це – океан і гавань, шторм й прибій!
Перше i далi...
© Copyright: Петр Скорук, 2025
Свидетельство о публикации №125070501454
Свидетельство о публикации №125070501454
Рецензии
Дуже сподобався вірш, спасибі! Вся молодість так влучно і послідовно описана, люблю такі роботи про життя, кохання, душевні почуття.
Соня Арутюнова 05.07.2025 18:27 • Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 05.07.2025 18:27 • Заявить о нарушении