про самотню юшку

Передусім, признаюсь до гріха,
не уповаючи на прощу:
до мене ти сліпо-глуха
на всю льодовикову товщу.
 
Я ззовні мерзну і внутрі тушу
вогонь підливою олії.
Нехай любов дорівнює грошу,
втім, як зоря вона леліє.

Як в сказці чародій-хлоп;як
дав щастя бідній попелюшці,
я сподіваюся без віри, так,
на два гриба в самотній юшці.


Рецензии