Сус дки вишн
нарвав для себе вишеньок відерце,
я думав,що із вишні упаду,
коли її побачив голе серце.
Нехай поему не читають діти
про цю сусідку,звуть яку,Людмила,
соромитись не знаю.чи радіти,
до мене йшла,мов "мати народила".
Коли побачив в вигляді такім,
зірвався з вишні і давай тікати,
мене насильно затягнула в дім
і цілувала,щоб не смів кричати.
Вона сама на дачу запросила,
щоб вишень я нарвав собі відерце,
немов гадюка тіло все обвила,
що ледь не зупинилось моє серце.
Я до сусідки більше не піду,
додому ліз при місячному сяйві,
з'явлюся вдома-в ліжко упаду
навіщо заморочки мені зайві?
червень 2025
О.Чубенко-Карпусь
Свидетельство о публикации №125063002022