Хитає вітер віти липи.
Літають кулі навмання,
аби броню наскрізь пробити.
Яке ж тісне війни вбрання.
Які ж вони подобні, коні,
в солдатському, живому сні.
Марії очі на іконі
немов заслона від біди.
Буяє май. Розквітли квіти
на згадку про невороття.
Яке ж воно недовге, літо.
Коротше буцім за життя.
про заслону
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125062906618
Свидетельство о публикации №125062906618
Рецензии