Торкаюся літа
Легенько-легенько
І чую, як вітер
Співає в гаю.
Метелик на квітах
Сидить спокійненько,
Напевно, радіє,
Що бачить красу…
Вбираю всі барви
Медового раю
І поглядом в небі
Хмаринку ловлю.
Дивлюся на трави
І долю благаю
Спинити нарешті
Жахливу війну.
Збираю перлинки
Мінливого щастя,
Уламки надії
І залишки мрій.
А віри краплинки
Я п’ю, як причастя,
Щоб горя борвії
Скінчились мерщій.
Торкаюся лiта
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125062706080
Свидетельство о публикации №125062706080
Рецензии