Нагадуе лiто дитячi книжки

Нагадує літо дитячі книжки


Нагадує літо дитячі книжки,
До болю знайомі, магічні,
Читала до ночі цікаві казки,
Байки і легенди міфічні.

Я знала напам’ять усі сторінки,
Та знов поверталась до збірки,
Немовби збирала на небі зірки,
Ходила стежинами пішки.

О, як же багато минуло вже літ,
Забулися німфи й русалки,
Та тільки побачу зірковий софіт,
Пригадую притчі та замки.

Побачу у полі квітучий ріпак
Чи небо у хмарах кудлатих,
Я тут же згадаю про килим-літак,
Сирен помічаю крилатих.

Забуте у згадках живе, як раніш,
Багато змінилось, та літо
Таке, як було, тільки лине скоріш
І кличе то “бабця”, то “дідо”...


Рецензии