Ні, це зовсім не гра -
Не почати спочатку:
Сонця літнього бра,
Чи скоріш, коліщатко,
День, як ціле життя,
Що, здається, без краю,
Повне мрій майбуття,
Час, якого не знаю,
Вечір - мить для думок,
Тіні від осокорів,
Тихо шепче струмок
Про безмежніть просторів,
Радість зустрічі й біль,
Як супутник прощання,
Зради гіркої цвіль
І довічне кохання...
Ні, це зовсім не гра.
Ні, це Божій дарунок -
Дощ, що ллє, як з ведра,
Перший твій поцілунок,
Ніч, де зорі ясні,
Місяць стеле доріжки -
Так, це все, це мені.
Тільки обмаль і трішки...
Нет, это совсем не игра...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125062503614
Свидетельство о публикации №125062503614
Рецензии