Я гадав.що немає вже сліду,
де дитинство моє відцвіло,
але знов на побачення їду,
там де било життя джерело.
Я приїду в село в понеділок,
хоч пройшло шість десятків вже літ
мене знаю чекає причілок,
що залИшив в душі моїй слід.
Стане тісно у грудях серденьку,
як побачу сусідську межУ,
підійду до причілку тихенько
і новини йому розкажу.
Як дійду вже до отчого дому
все подвір'я своє обійду,
я забуду про біль і про втому,
до сусідів і друзів зайду.
І обіймуть мене ніжні мальви,
кущ калини й чебрець під вікном,
я постОю при місячнім сяйві
замість слів,лиш стоїть в горлі ком.
Погляд песнив знайоме подвір'я
місяць зіроньку ніжно чесав
моє рідне село Білозір'я
я для тебе вірша написав.
червень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Поема для села
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125062204356
Свидетельство о публикации №125062204356
Рецензии