Де я
Втратила віру в добро.
Серце щемить від агресії,
Ніби там жало вросло.
Навіть улітку незатишно,
Смуток – у спеку і в дощ.
Стримую сльози беззахисно
І роздратований зойк…
Миті життя зрежисовані
Надто невдалим митцем,
Прикрощі, в душу вкарбовані,
В грудях палають вогнем.
Де фантастичний той гудзичок,
Що захищає від бур?
Серце втомилось від сутичок,
Людяність схована в мур…
Світ пошматований нинішній!
Небо розхитує дрон…
Де я? В якому я вимірі?
Хто я? Реальність чи сон?
Свидетельство о публикации №125062107194