Все бачу і мовчу. А що казати?
Немає що. Бо треба вже кричать!
Знов чую, як безсило плаче мати,
Дивлюсь - руїни спалені стирчать.
І вже давно нічому не дивуюсь -
Байдужий безнадійно білий світ -
Хоч раздягнусь душею, хоч розуюсь -
Йому немає справ до наших бід.
Так бУло і будЄ? Навіщо ж люди?
Чому Господь не залишив тварин?
Вони б так само дерлі жорстко груди,
Вгризаючись до м'яса і судин.
Людське - поділось? Розчинилось в водах?
Розвіялось в туманах серед дня.
Любов і щастя, радість і свобода -
Fata Morganа, привід, маячня?
Все бачу і мовчу. А що казати?...
На фото: война в Украине
Всё вижу и молчу...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125062105046
Свидетельство о публикации №125062105046
Рецензии