Червневий хмурий, прохолодний ранок.
Життя - нема? А, взагалі - було?
Духмяність лип заполонила ганок.
Цієї ночі небо не гуло.
Сприймаю мить, як Божий подарунок,
Отримати що випало мені.
За день новий не сплачений рахунок,
Знов виріс борг за всі минулі дні.
Не бачу "завтра". Знаю тільки "вчОра".
До "сьогодення" - безліч запитань.
Дніпро хитає мій розбитий човен
У берега нездійснених чекань.
Всі так живуть - зруйнована свідомість,
При слові "Майбуття" чуть гіркий сміх.
І нічого ніхто не дасть натомість,
Не покладе утомлено до ніг.
В високих хмарах причаївся сумно
ВсімА забутий одинокий Бог.
На смітнику покинуте бездумно
Пророче слово, сповнене тривог...
Июньское утро
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125062001042
Свидетельство о публикации №125062001042
Рецензии