Бурштин

Твоя мати
Зіграла в тобі все, що змогла,
Кращу свою сцену,
Кращу свою скрипку,

Цю мертву назавжди рибку
Тримай біля серця,
Бо це і є ти,
Навіть коли поглинала мла,
Твій коник  вистрибнув з пустоти,

Щоб  відродить світи,
Він - нуль в системі кординат,
І це твоя доля перцю,
Твій материнський донат,
Твоя дьогтю ложка,
Проти діжки до сказу
Солодкого меду,

Це твої власні веди,
Твоя крапля ртуті,
Твоя очманіла від світового свавілля
Багатоножка,
Що повзе у своє майбутнє
Через  розкидане  мертве,

Скажімо відверто,
Ти вийшла з тієї утроби,
Ти жбурнула себе у життя,
Бо твій батько достатньо був впертий,
Він рухався за інстинктом
Звірячим своїм стрибом,

Коли твоя вовна дибом,
Ти і є він,
Залізна  дівчинка,
Що знаходить вихід
Серед залитих бетоном стін,
Серед спермою
Затоплених яйцеклетин,
Серед замулених болісним
Досвідом душ,

Стій, зараз не руш,
Імпульсів досить,
Має прийти твоя тиша,
Твій глибинний бурштин,
Що має навчити дихати,
Дихати тихше
На рівні  твоїх
Клітин....