Я любив тебе, мов приречений

Я любив тебе, мов приречений.
Мов наврочений, я любив.
Я не знаю такого речення,
де би ти не лунала в судьбі.

Я любив твою щиру усмішку
і неспішну ходу легку.
І вдихати любив за вушками
тиху ніжність твою п'янку.

Ти і сонце – десь там, за обрієм.
Лиш на час та на відстань злюсь...
А собі зізнаюся вкотре я:
мов приречений, я люблю...


Рецензии
Так гарно просто (без коми). Ти маєш його залишити і в голосі.

М-Арфа   20.06.2025 15:13     Заявить о нарушении
Маєш на увазі, кома зайва? Я якраз для читання вголос

Миклош Форма   20.06.2025 19:29   Заявить о нарушении