Я любив тебе, мов приречений
Мов наврочений, я любив.
Я не знаю такого речення,
де би ти не лунала в судьбі.
Я любив твою щиру усмішку
і неспішну ходу легку.
І вдихати любив за вушками
тиху ніжність твою п'янку.
Ти і сонце – десь там, за обрієм.
Лиш на час та на відстань злюсь...
А собі зізнаюся вкотре я:
мов приречений, я люблю...
Свидетельство о публикации №125061803021
М-Арфа 20.06.2025 15:13 Заявить о нарушении
Миклош Форма 20.06.2025 19:29 Заявить о нарушении