Чорний дим у Києві, у Сумах, в Одесі,
Полум’я ненависті навіть в піднебессі,
Ніч пекельна в Харкові, у Дніпрі і Луцьку,
Серце тяжко мучиться від біди і смутку.
Що у світі діється? Всюди крик і сльози,
Та летять від ірода все нові погрози.
У пекельнім вогнищі пропадають діти…
Господи, ну скільки ще муки ці терпіти!
Знов сирени ревище, наче виють сурми,
Безнадія з розпачем розривають думи,
Знову ніч у сховищі в молитвах і жаху,
Вся душа спустошена і тремтить від страху.
Чорні хвилі маревом – в синяві високій…
Як забути вибухи, повернути спокій?..
Як не розгубитися? У душі – руїна!..
Привселюдно нищиться, гине Україна…
Розпач
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125061706536
Свидетельство о публикации №125061706536
Рецензии