Я лечу вдивляюсь у син небо

Я лечу і вдивляюсь у синєє небо,
знову хмари пливуть у свою далечінь,
ніби в синьому морі пливе білий лебідь
в ті краї, де немає ні горя, ні війн.
Вітер стиха шепоче зеленій отаві,
може, думу якусь чи чарівні казки
про далеку-далеку козацькую славу,
а на небі вже вершник і коник баский.


Рецензии
Очень красиво написано, особенно про небо, где нет ни горя, ни войн.

Татьяна Чернавина   04.07.2025 18:20     Заявить о нарушении
Cпасибо, Таня. Раньше не писала на украинском. И вот.

Галина Ольховик   06.07.2025 11:40   Заявить о нарушении