Я лечу вдивляюсь у син небо
знову хмари пливуть у свою далечінь,
ніби в синьому морі пливе білий лебідь
в ті краї, де немає ні горя, ні війн.
Вітер стиха шепоче зеленій отаві,
може, думу якусь чи чарівні казки
про далеку-далеку козацькую славу,
а на небі вже вершник і коник баский.
Свидетельство о публикации №125061705112
Татьяна Чернавина 04.07.2025 18:20 Заявить о нарушении
Галина Ольховик 06.07.2025 11:40 Заявить о нарушении