про вагадло

В грудні студень, тепло влітку.
Що подбаєш, то з;їсиш.
Босоногу кармелітку
не підбуриш на грабіж.
Як бджола мала працює -
буде мід і буде рід.
Скільки не пригадуй всує,
збожеволієш услід.
На душі вага каміння -
не підняти силачу.
За неплідне нетерпіння
самотою заплачу.
Знову ти за рибу гроші -
мов вагадло - хить та хіть.
Перепрошення попросиш.
Незабавом бог простить.


Рецензии