С.М.
Ще стільки всього не сказано, не бачено, недолюблено...
Недовга любов щасливая – щасливая попри все.
А скільки ще ненаспівано пісень, що звучать ютубами...
А скільки іще до спокою, повз котрий життя несе?
Не каюся і не краюся, немає підстав для сумнівів,
що встигну ще розповістися і наспіватись я...
Та тільки не повернути вже обійми останні, згублені
край потягу безкінечного, де рушить любов моя.
Гуркочуть безжальні потяги по рейках землі квітчаної.
На Захід гуркочуть коротко, і довго затим на Схід...
Я їх заклинаю віршами – вернути мені коханую.
І хай вже гуркочуть потяги, додому пришвидшать хід...
Ще стiльки всього не сказано, не бачено...
© Copyright: Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125061604455
Свидетельство о публикации №125061604455
Рецензии