Боже, яка неймовірна краса
Подихом свіжості наповнювать душу
В небі пташки летять не спіша,
Як це красиво, наче вже божеволію...
Поглядом в далечінь, зелені ліса,
Від вітру тремтять листя пахучі,
Посміхаються квіти , сонцем горять
Променем тим з неба блискучим...
Боже, яка неймовірна краса,
Небо блакитне і таке таємниче,
Ось я дивлюсь і мене щось підійма
Зануритись в це усе мальовниче...
Чарівністю лине , омріяний час,
Думки, як птахи прилітають зненацька ,
Який це дарунок- жити для нас
І ми для когось живемо на разі ...
Бо все поєднання природа і ми,
Життя воєдино один одному треба,
Хіба можна без цього прожити окрім
Лишатися краси, такої благословенної...
Боже, яка неймовірна краса...
Боже, яка краса
© Copyright: Марина Белобров, 2025
Свидетельство о публикации №125061604441
Свидетельство о публикации №125061604441
Рецензии