Плакала Тучка

Плакала Тучка               
Слёз, не жалея               
Мокрыми стали               
В парке аллеи               

Слёзы  катились,               
Бежали ручьём               
Плакала Тучка               
О чём-то своем               

Плакала долго,               
Тихо вздыхая               
Капли- дождинки               
В травы роняя               

Грусть выливалась               
Потоками слёз               
Тайной надежды,               
Несбывшихся грёз               

Долго ещё бы               
Плакала Тучка ,               
Но  приласкал её               
Солнышка лучик               

Жарким дыханьем               
Тучки коснулся               
Радугой яркой               
Ей улыбнулся               

Высушил слёзы ,               
Грусть упорхнула               
И облегченно               
Тучка вздохнула 
               
За горизонтом
Исчезла вдали
Слёзы-дождинки
В землю ушли


Рецензии