Жизнь до и после

Яскрава  о с і н ь  розірвала
Твій час на  " до " і той що " після "...
Проблем на стержень нанизалось,
Все спонукало стисло мислить...

ГорОд  х и м е р а  розгатила
Корінням вверх злетів садок,
Ніч, без замків, дім прихистила -
Собака - Том вже не ходок...

Щоденний біль ... Душа зсивіла,
Та щем у серце не впускала,
Серед потрощі не здичіла -
Допомагав хто, всіх вітала...

Не тільки дякувала Богу,
А й тим, хто зцілював їй душу,
Надав відчутну допомогу,
Тяжкий ремонт хто з місця зрушив...

І крок за кроком місяці минали,
Дах замінили, стелі укріпили,
Та й світла у кімнатах більше стало...
Жаль, все частіше покидали сили...

Були падіння, зойки та не сльози...
Жіночій слабкості не місце в цій оселі.
Був лише страх, що знову  " гради "  й  " грози "
Зітруть усе і ... буде, як в пустелі...

... Як хочеться надій і сподівань
Не втратити сьогодні й будь коли!
Як хочеться стрічати свято в рань -
Як хочеться, щоб  д і т и  в ній були!

Хай День народження твій, сестро, буде
Святою  П Е Р Е М О Г О Ю  с е б е!
Хай легше дихається грудям
Під світлим куполом небес!