про до того
по небу пройдеться серпом,
мене не накриють до того
китайки червоним сукном.
До того, як пломіні сонця
підпалять у ночі краї,
у глину вологу затонця
не ляжуть надії мої.
До того, як долі обійми
не змиють лютневі дощі,
я очі твої чародійні
кохатиму, хоч уві сні.
Свидетельство о публикации №125061405851