Молодость
Ти вітер космосу, небесна біла зграя.
Як сумно, що твої святі часи
Крізь пальці, як пісок я пропускаю.
Ах, молодість, призупинись на мить.
Залишся хмарою на кам'яній вершині.
Проллється дощ, розмочить тверду глину,
Вкрапляючи своїх зірок блакить.
Ах, молодість, наївна, щира, сміла.
Іще не зламані ні мрії, ані крила.
Ти завжди вільна та завжди права.
Ти на Любов цей світ благословила,
Тому пульсуєш вічна та жива.
Яке ж це диво - заглянути в очі
Щасливі та закохані, дівочі,
Які відверто вірять у дива.
Та пригадати творчу силу ночі,
Щоб казкою віршити з рукава.
Lena Zhazhkova
13.06.2025.
Ах, молодость, не ведает, что ищет.
Как бурная река не глубока.
Какая жалость, что ты книг не пишешь
Увековечив радость на листах.
Ах, молодость, ты искренна ночами,
Как пламя у свечи, зажжённой в храме.
Какая жалость, что твои года
Просыпятся песочными часами.
Ах, молодость, остановись на миг.
Останься облаком на каменной вершине.
Прольётся дождь и возродиться жизнь
В её доисторических морщинах.
Ах, молодость, будь вечно молодой!
Ты, ветер космоса, дыхание Вселенной.
Какая радость встретить образ твой
В глазах любимых новым откровеньем.
Lena Zhazhkova
Февраль 1997.
Свидетельство о публикации №125061403682