Вiдкрию душу
Поетичний вгамую запал,
Ну а потім за мріями рушу
У жаданий магічний астрал.
Світ думок і чуттєвих емоцій
Я наповню ліричністю фраз
І відчую омріяний спокій,
Невідомий натхненний екстаз.
Може, Муза загляне до мене,
Я на каву її запрошу
І своє хвилювання щоденне
У приємній розмові згашу.
Розкажу, як у миті наснаги
Забуваю образи і біль,
Як слова утішають, мов маги,
У воєнну страшну заметіль.
Серце Музи не знає облуди,
Не зіб’є на життєвій путі
І за сповідь мене не осудить,
Зрозуміє тривоги душі…
Свидетельство о публикации №125061207094