Промінням сонця земля зігріта,
А я збираю хвилинки літа,
Кладу в корзинку яскраві квіти,
Що сяють краще, ніж самоцвіти.
Мені для щастя так мало треба,
Я тішусь сяйвом ясного неба,
Люблю і дощик, і прохолоду,
Акорди літа ловлю в негоду.
Полонить саду медовий запах,
Чарує блиском роса на травах,
Хмарки дарують мені натхнення
І спонукають на одкровення.
Іду до річки, спішу до поля,
Туди, де вітер і вольна воля,
Лежу горілиць на оксамиті,
Милуюсь літом, вбираю миті…
Милуюсь лiтом
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125061207050
Свидетельство о публикации №125061207050
Рецензии