Загублені сліди,
на вулицях життя.
Від спішної ходи,
втомився сніжний потяг.
Пустий перон, вокзал,
і ластівка- душа,
в життя водовороті.
Мінялися міста,
мела біла пороша,
і вереск розквітав,
світанком в дощах.
Всього навчилася я
чекати, не звитяг,
обіцяні слова,
солодкі і терпкі…
і щасливі відмічати дати
на вулицях життя
© Copyright: Галина Би-Локур, 2025
Свидетельство о публикации №125061107513
Свидетельство о публикации №125061107513
Рецензии